З Анни Ахматової: Все обіцяло - бути вдвох...

***

 Все обіцяло – бути вдвох: 

 Край неба, тьмавий і черлений, 

 Погідне сниво під Різдво, 

 Стодзвонний вітер Пасхи, клени,

 Й багрянолозий виноград 

 І водограєві канкани, 

 І пара бабок – сіли в ряд 

 На ржі чавунного паркану. 

 Я вже повірити змогла, 

 Що друга любого побачу, 

 Коли між горами ішла 

 По крем’яній стежі гарячій. 

першотвір:

Все обещало мне его:

Край неба, тусклый и червонный,

И милый сон под Рождество,

И Пасхи ветер многозвонный,

И прутья красные лозы,

И парковые водопады,

И две большие стрекозы

На ржавом чугуне ограды.

И я не верить не могла,

Что будет дружен он со мною,

Когда по горным склонам шла

Горячей каменной тропою.

картина Марини Подгаєвської