З Анни Ахматової: Там тінь моя лишилася й сумує...

Там тінь моя лишилася й сумує,

В кімнаті бірюзовій ще живе,

Чекає  – мо`, хто самість обірве…

І ладанку емалеву цілує.

У тій оселі – наче в днину судну.

Запалять свічку – морок-пелена…

Тому й новій хазяєчці марудно,

А чоловіку багнеться вина?

Вчуває він: за ветхою стіною

Заброда-гість бесідує зі мною.

першотвір

Там тень моя осталась и тоскует,
В той светло-синей комнате живет,
Гостей из города за полночь ждет
И образок эмалевый целует.
И в доме не совсем благополучно:
Огонь зажгут, а все-таки темно...
Не оттого ль хозяйке новой скучно,
Не оттого ль хозяин пьет вино
И слышит, как за тонкою стеною
Пришедший гость беседует со мною?


Картина "Голуба кімната" Пабло Пікассо