Вітрові в полі

Зайшла у сон – зірвати м`яти.                     

Зелений відчай на межі

Проріс любистком. Біля хати

Горіх стікає в спориші…

Оаза – хутір серед поля.

Веселий сонях край воріт.

Колодязь висох. Креслю коло...

Схиляєшся – на живопліт…

Русявий піший-пішанице,               

Не ваб у висхлі сокирки!                                            

Я – пишнотіла перська киця –

Люблю стежини, килимки…

За три путівці – древнє Дубно.

Автівки мчать повз молочай…

Іти край траси в будень – згубно.

Візьми цю сонну м`яту – в чай!



Автор картини Вадим Аксьонов