Металобрухт

У чотирнадцять хлопці хочуть сексу –
І потрапляють у обійми хвойд.
А він хотів до батька. Снився Рексик...
Якби ж із ним поспілкувався Фройд...
Він другий рік навчався в інтернаті,
Для нього батько був немов Дедал.
А той:«Ремонтував сарай і хату...
Здав позавчора шліфувати вал...».
Не приїздив до сина аж півроку!
Роботу мав «нехилу» аж в Москві.
Тож хлопчик не з`явився на уроках –
Пішов ДОДОМУ... Не шукав повій,
Не зупинив таксі:«До Комсомольська!» .
Спав у хатинах. Торував стежу...
Малий Ікар так прагнув ласки Сонця
(І я у снах до батька вік ходжу...).

Рушій наш – сексуальність?
Фройде Шломо,
Як бути із хлопчиною – отут?*
Ось мозолі, попалена солома,
Кус житняка, що куплений за брухт...
Боявся добиратись автостопом,
Підводи на узбіччі не було.
Мої пегаси – клусом і галопом...
Розлучення батьків – добро чи зло?

...Аж дві години – лет.
                                      Обійми Сонця.
І літо бабине.
                           І батько – поряд...
                                                           Шок.
І знову – інтернат.

                                 Масні віконця.
Реп.
          Матюки.
                           І на лопатці – шов.


* на Полтавщині хлопчик п`ять днів ішов пішки,
щоб побачити батька