Тратує покотьоло степ, січе…
Віоли...
Флейти...
Бубни...
Свайба, Вітре?
Я ще могла б упасти на плече –
І пропікати на окриллі міти…
Я відібрати милого могла б –
У легковажної білявки Хмари...
Але кому жбурнути пам`ять зваб?
Твоїх любасок – віз і дві байдари.
Не спопелю пшеничний колосок,
Не відберу віоли понад гаєм.
Спалю твій погріб, гострокіл, садок...
Я влучно кресонула – сад палає!
Немає коментарів:
Дописати коментар