З Анни Ахматової. Сьогодні знов листа не принесли...

***

Сьогодні знов листа не принесли:

Забув мені писати чи поїхав;

Весна – як срібна співаниця сміху,

Човни в затоці – серед плину мли.

Сьогодні знов листа не принесли…

Він був недавнечко зі мною поряд,         

Такий залюблений, ласкавий, мій,

Та це було в білявий сніговій…

Цвіте весна, я – у печалі, зморі.

Він був недавнечко зі мною поряд.

Вчувається легкий тремкий смичок,

Що б’ється від незміряного болю,

А раптом серце надвоє розколе –         

Лишиться недописаним рядок…

першотвір:

***

Сегодня мне письма не принесли:

Забыл он написать или уехал;

Весна, как трель серебряного смеха,

Качаются в заливе корабли.

Сегодня мне письма не принесли...

Он был со мной еще совсем недавно,

Такой влюбленный, ласковый и мой,

Но это было белою зимой,

Теперь весна, и грусть весны отравна,

Он был со мной еще совсем недавно...

Я слышу: легкий трепетный смычок,

Как от предсмертной боли, бьется, бьется

И страшно мне, что сердце разорвется,

Не допишу я этих нежных строк...