Фініш

Збирала на зиготу – з року в рік,
Із підробітку, з пенсії – по гривні.*
В якесь із літ покинув чоловік:
Орав і сіяв, та безплідна нива...
Пила чайок із вишні гілочок,
«Мівіну» хрумкотіла на вечерю...
Навіщо їй курорти, пилосмок,
Цукерки від «Рошен» зі смаком чері?
Із ятки торгувала, із землі...
Та в землю не збиралася лягати.
Вона хотіла донечку! Малій
Стелила б на доріжку сіно й вату.

Як сповнилося жінці шістдесят,
Запліднення зросло в ціні удвічі.
Не брала у оселю кошенят.
Квилила «Машу б!»…
Люд вивчав сейсмічність,
Люд «Екстру» пив, люд гинув на війні,
Люд кидав гроші в автомати гральні...
Топтали жвавих курочок півні...
А їй світило... екстракорпоральне.

Зібрала суму. Лікаря знайшла.
Живіт замаскувала. Ноги цілі.
Здолала свій гостинець – пішки, вплав.
Дійшла до Материнства.
Породілля.
На фініші гойдає немовля...
Воно – чуже! Вона шепоче:«Рідна...».
Марійку від пристріту затуля...
Дитя ростиме «тута» (мо`, у Відні...).
Її священик не благословив.
Харонів човен ріже штори з ситцю...
Тьма-тьменна тих, хто вік синиць ловив
І спопелів, упавши на Жар-птицю.


* у Чернігові 66-річна жінка після ЕКЗ народила первістка