субота, 6 квітня 2013 р.

Лікарка




                Але я відкрив Тобі гріх мій і не утаїв беззаконня мого;
                            я сказав «сповідую Господу прогрішення мої»,
                                                   і Ти зняв з мене вину гріха мого.

                                              Псалтир, Псалом Давида  31, в. 5




Левон заманює на іподром,
Ян пропонує послуги та ксиви.
Струмує шарф –
                          червоний, ніби кров...
А за плечима:«Зупинись, крас-с-сива!».

Чекає Елла – вернеться моряк,
Що десять весен льон у морі сіє…
Вона клялася, чув це Гіппократ:
На благо пацієнта – мислі, дії.

У хаті – ні кота, ні пса, ні слуг.          
В завію сниться: маленя колише...
Здала у інтернат сім`ю папуг:
Самотня жінка потребує тиші.

Тече буття,
                 мов літеплий Гольфстрим…           
На дачі – вихідні.
                             Відпустка – в мами. 
Аборт…
           прийом... 
                         аборт – робочий ритм.    
Перед Великоднем – спокута в храмі.

Помаду стерши із пухлявих губ,
Іде Ельвіра – м`яко, мов по ваті...
Сестрі молодшій висмикнула зуб –
І... забажала лікаркою стати.

Навиклий рух (так набираєш лярд) –
І в зародку людина вбита в лоні.

Бездітна Елла…
                           Боже Немовля
Благає:«Відпусти гріхи… Дай доню!».

Немає коментарів:

Дописати коментар