Мушля

В чиїх ти, Жанно, вимірах-полях?    

До самозречення кохала мужа...

В тобі, принадній, плавало маля,

А ти його... убила, мати-мушля.*

Німб лазуровий осявав лице.

В твої долоні струмувати б манні...

Чи Амедео гриз би – звіром – цеп,

Якби ти першою погасла, Жанно?

Чи викидався б Моді за вікно?

У Ніццу віз би відчай, біль утрати.

Стоїш перед очима: лик – з ікон...              

Якби ж на те вікно – молитви ґрати.

Любові недодати за життя

Боюсь пекельно! Зайця Юрі зшила...

Ти вбила ненароджене дитя.

Себе об камінь туги розкришила...

* Вагітна Жанна Ебютерн викинулася з вікна шостого поверху

 після смерті свого коханого Амедео Модильяні. Їй було 22 роки.