Хода – легка...

 

Псел половоддям снить у льодостав.

Узвишшя мріє стати дном заплави.

Людва чекає забезпеки прав.

Йти граціозно багнеться кульгавим.

Чого жадаю я? Хода – легка.

Для ран троюдження є дрібка солі...

Я хочу, щоб у мене Час не крав

Домівки, зору, совісті, приволля,

А з пам`яті екрана постирав

Кульгавих типів насміхи, підніжки.

Я хочу пригадати шелех трав

І смак січневої пухкої сніжки.

Я хочу жити в білому селі,

Вирощувати кріп, селеру, дині.

Мабуть, хоча б одне з моїх молінь

Досягне брам Господніх – темно-синіх...

Картина  –  автор Войкан Морар