Дзвенять наруччя...

                                             Прабабусі Явдосі – у Вічність

Намист рясних, дукачиків червлених

Не залишила нам вдова Кузьмиха.                 

Євшану спивши у панів Телевних,                           

Заповіла по смерті... кварту лиха.

Дбайлива Доля

                          кварту 

                                     нахилила...

І склали жмені – човником – жінки...

Не спинить крапелиння вітру сила!

Дзвенять наруччя... Сьорбаю з руки...

П`ять крапель спито – десять прибува.

Усе – із лихом: день сівби, жнива...