Вольдемарові-гонихмарнику
Чи варто говорити про любов
У сорок – сугестивно, велемовно?
Заради мене сіті – у клубок…
Поклав безодню моря на жертовник.
Чи варто ще бажати надчеснот?
Бракує зливи – ти зганяєш хмари…
Уранці ти – Борвій, надвечір – Нот,
Що вибачить і шал, і трати марні.
Чи варто бити об кути фарфор?
Наш син веде в ліс насолод Єлену...
А там щокроку – вабний мухомор.
Його вже мучить спрага невтоленна!
Благословлю сумлінне почуття –
Русяве, архаїчне, рецесивне.
І сіє мальви – там, де схочу я,
І куль соломи – на гостинці сина…
Автор картини "Мальви у вазі" Ян ван Хейсум
Немає коментарів:
Дописати коментар